Якийсь незвичний нині вечір,
Бо я нічого не пишу.
І відчуття таке, до речі,
Що перед кимось я грішу.
Що я, лайдак, вечірню пору
Так просто взяв і... змарнував.
Списать листків я мав би гору,
А я нічого не писав...
Ні тез, ні заходів, ні планів
Про те, що, як й коли робить,
Як спонукати цих "баранів"
Вкраїнську книгу відродить.
Щоб з нею людям повернути
Самоповаги почуття
Й бажання жити, а не бути,
І будувать своє життя
Натхненно, радісно, майстерно,
І на віки, а не на рік...
Щоб долі вмів тримати стерно
В країні кожний чоловік.
Щоби знання він мав і втіху,
Ті, що нам читання дає.
Щоб шанували люди книгу —
Найбільше надбання своє...
Мене б карати по заслузі
За те, що нині не писав.
Та прошу вибачення, друзі,
Бо цілий вечір я... читав.