А що траві? Вона приймає все.
Змішалися тіла, обгортки з "Тоффі"...
Тепер Макар теляток не пасе.
Снують-ґелґочуть журналісти, профі...

Хтось бачив, хтось розкаже.
Бог мовчить.
Розкремсані дахи...
Це вечір перший.
Для кожної війни є тьма причин.
Хтось Боїнга загнав у чорну вершу...

Гортає вітер сизі сторінки.
Лежать листи між пижма та щириці...
За щось тут воювали...
Борт липкий.
Немає винних.
В шоколаді лиця.

Папуги жовтий дзьоб,
Яскраві пера.
Літак цей збили, щоб
Гнили озера.

Стоїть усяк на днищі,
На Голгофі.
А вище - арфи
Сяйної Любові...

Чуже дитя скоцюрблене.
Рюкзак.
І білі мітки...
І погаслий мак.