Кривавий Лютий

Хмара на хмару. Тями. Нестями. Утоми.
Відчай. Пробачення. Тяжба. Напасті.
Тверезе щастя не тушило пожежу, бо все горіло.
Триголосі проблеми на сцені, у тісноті трибуналу.
Тут всі надії.  Без мрії убогих. Геть сум. Ось Печаль.  
Журба у дядька симпатії . Тюкання. Репресії. Тирло.
Відвертості ганьби. Перемоги  увертюрні.  Насмілення.
Товстоносі достатки тліли під титулярними пільгами.
Тваринні нестерпності терзали терни бруківки.
Бентеги  татуювали душу тамаді  революції.


Згорання резини. Зриви  шашок. Егоїсти жалились.
Прокисли наміри про хобі.  Жахи. Загрози. Тиск.
Виходили  в танго танталові муки підлеглих.
Розпинання  сухоногих дівчат під гарячими кулями.
Чари убитих синів – урочі. А чорна доля доньок біліє.
Ударні глузди судили збожеволілу зграю тітушок.
Сторука мужність  скрекотіла під церквою.
Надоїдливі деспоти. Згода війни. Катастрофа.
Відмови  свободи  на вулиці після підлості  самого учня.
Стрес не торкав слабого афганця , як стоп-кран поїзда.


Апатії сніжні.  Позори. Підозри. Протести
Глуми. Відмови. Загрози. Депресії. Стреси.
Гуляла стихія бісів над халепами заможних дам.
Спресовані пломеніння  сорому хвалили стерву.
Стани такі, що з розгону навмисні наївності  брали.
Упевненість співала гімн. Самоповага. Честь.
Гідність не знала кризи, окрім провини і утоми.
Солідарні покори солодили пасхальне сонце.
Норовливі капризи собак заводились соборами.
Смарагдові мандри пускали слюньки у серце.


Щедрість киян. Любов львів’ян. Ентузіазм умільців.
Натхнення приборканих. Невдоволення  брало усе.
Солоденькі  слова  Руслани.  Ультиматум,  а не  кохання.
Скутерист зламав собі ребра об скульптуру вождя.
Наживні спокушання до світу скулили собаками.
Звивались самі по собі брюхаті блуди у свари.
Скорбота  сікла усі спомини.  Лють брала управи.
Вусатих видіння  в   урочищах. А очі різав дим.  
Спокій давав уродам сорому дар  брехати.
Пророцтва  самозванців палало у бідних очах.
Очищення сажею душі знімало рутину повчання.



Милості управдома. Намислення як скресання.  
Прокляття  сну в чудесах майдану. Пагуб. Смирення.
Перші експансії  пролісок,  саботаж  сьомих рун.
Божевільні ігри  розвалили  ретроград зі скла і металу.
Кара.  Мука.  Зухвальство.  Амбіції. Тортури.
Розправа. Воскресіння синів України небесні.
Різонули ре-мінорні  насичення реквієм перед туристами.
Розкидані враження  зібрались у регіт трамваїв.
На троні розквітла троянда, що проникла в подерту  весну.
Налякали паріння голубів у розчинах кисню й азоту.



Ідеології  втомили розум.  Утіха від милості  краща.
Послуги влади у затемненні майдану слушна.
Гальмування насолод.  Свари  за пиво. Жадібність.  
Солоні марноти кохання заходили на розстріл.
Розпарені фантоми закурили фіміам щастя на тротуарі.
Потенції  мужні. Халепи всюди . Дружба з щитом.
Переходи в потужності . Чужі пожертви. Пошуки місця.
Розмоклі зсуви ночі розізлили світанок в трюмо намету.
Базарні конання після розгулу роззявили рота.
Робота факіра вражала уяву. Долання  себе.
Дозволи  на схватку. Варіації  з слабими жилетами.


Дух зняв фаску з душу.  Задоволення  від циркачів.  
Завитки  хіміків. Скупість  на пляшку з мастилом.
Ревнощі хамів. Агресії , тю-ти!  Яке боягузтво!
Треновані завзяття розвідали  раж  і повернули до Риму.
Тридев’яті мани небесні на розвороті Божої річки.
Однокамерні мари опісля псалмів пряли мій світ.
Шукання і подорожі  були сьогодні пустими.
Прутяні ероси явно прощалися з трапезами.
Самогубство пророка протирічить осяянню .


Підозри були пророчі для сміху, що хитрував.
Провінційні агонії  зійшлись променадом утрат.
Проворне розмаїття ніжності   плакало дощем.
Гарцювали до виснаження духи а ми - одні трезві.
Переляк  пропалив трахею і серце коханій.
Залякані інтуїції  приглянулися духам.
Мужність хитра. Переживання  хандри. Відвага  
Маячіння принцес запорошила чорна сажа.
Світіння  пращі  преподобних братів. Хоругви.  


Порожнечі немає.  Прагнення волі. Марення.
Превеселі розради спокусили підлі комікси.
Сокровенне свято провіщає почин правди.
Окрилення  осягнули прориви  вулкану.
Блукання  пам’яті  нагадали постарілу матір.
Манери цибаті. Цирюльня і баня. Реакції.
Імпульси  ціплять рани. Витіснення  болі.
Принади  пом’янули надії  після поножовщини.
Прикрощі на одинці в нужді  гуляли майданом.
Самота  розорила місяць в уяві вирій напівсирий.
Туга зламала  півсвіту,  ілюзії  погарячились.
Збочення  футуруму  біля трун...  Володіння собою.    
Злість хірурга.  А це  дитя із небесної сотні!