Поклін тому, хто вносить чесну зладу
                                            В людські серця одверті і не злі.
                                                                  Андрій Малишко



Смачний, духмяний хлібчик. Та в суботу
Чи буде з чого випекти буханку…
Ідуть вмирати сполом патріоти…
І пише френд: по битій трасі – танки.

І кольори злинялі, й вірші слізні…
Червоно-чорні вилиці та площі.
І зупиняти недоречно, пізно.
І Смерть безока прапори полоще…

Кому війна – арт-хаусне творіння.
Мені – пашенна яма з черепами…
Є миска борошна і жбан боління –
Залізняків: бабуні, діда, мами…

Чи молитви Полтави й Луцька – різні?
Чи замовляти пісню-зладу пізно?
Постаньте берегинями, сирени!
Крамольні шахівниці. Дикі сцени.






20.02. 2014