Тяглість кінця не має.
Термін чекання стерто.

Вперто стоять на варті
Лицарі у шоломах –
Волі земні сини.

Правда вчорашніх міфів
Висне над нашим завтра.
Чорні кавалки скелі,
Що її геть злупали
Предки борців звитяжних,
Вже завалили все.

Всесвіт моєї долі
В’язне у павутинні,
Тисне на груди мрії
Стереотипів день,
Що розтягнути ладні
Владні людці на вічність…

Вірші ростуть з бруківки,
Кинутої назустріч
Кулям і злим кумирам
З вуличних барикад.

Гріється дим на шинах
Чорним котом похмурим…

Зморені світлі очі
Просяться на парад.

06.02.14