Пробігла ніч, за рогом зникла,
замружив ранок ліхтарі,
сховала хуга хижі ікла
і розчинилася вгорі,

стоїть намет у цноті білій,
немов лебідка на снігу,
ти, хлопче, тут збираєш сили,
щоб не лишитися в боргу,

майдан як біле городище,
тривоги чайками ячать,
а в тебе, хлопче, лютий вищир,
душа прикута до меча,

за перелазами довіри
лишився той недавній час,
коли чекав і вірив щиро
у правду, як у Божий глас,

тепер ти віриш тільки в Бога,
і молишся, коли стоїш –
остання змучена залога
на вітрі гострім, наче ніж…