Від муладхари
                   до сахасрари
                                     по кундаліні
Соки, мов павідь,  
                      перетікають
                                      в дух, що нетлінний…
І на папері
             із ноосфери
                            всі мислеформи
Сходять у вірші
                    в згоді і змісту,
                                       і форми.
Ходить поет,
                 де дівчата в бікіні,
                                           чорний, як хмара.
Тисне розпухла
                     на сахасрару
                                       його муладхара.
Легше верблюду –
                          крізь вушко голки,
                                                   ніж у нірвану
Цьому поету.
                  Звати дурного,
                                      мабуть, Іваном.


2013