Чекаю вечора, щоб чути...

Чекаю ночі, щоб іти
По склу, що друзками лоскоче
Підошви завтрашньому дню.

Ступати босими ногами
На сну розпечене вугілля
І пити пам'яті отруту,
Що пересохлими вустами
Стікає іменем твоїм.

І снити маревами ранків,
Що запікаються криваво
Під нігтями вчорашніх мрій,
Що хочуть збутися, та тільки
Стають навшпиньки, ніби діти,
І до зірок не дістають.

Чекати, снити, відкривати,
Неначе банку огірків,
Таку холодну невідомість,
Що розтечеться, мов розсіл,
По спраглих нутрощах любові
Чи по підлозі...

Невгамовні
Бажання бачити тебе.

09.09.13