Так часом з нічого виявиш, що й сам  сирота.
Дарма, що не камінь у серці завмре без кохання.  
Застогнуть негідники у горе-чуму,  як в роках
мовчки оглухне душа, немов  перевернута зрання.

Ти, жвавий опришок, орле!  Хіба, це наша тюрма?
Ну, схаменись, заходь до порожньої хати.
Зболілий, без голосу,  ну, баламут, на словах.
У дітей безпритульних в очах  стоїть мертва мати.

Бродяго, тебе впізнають безпритульні  собаки.
Безстрашний  шуськом проникає  в скажене метро.
Ну, як  цей безбатечко  клянчить роками без мамки?
Мамку убив, три роки назад, вигнанець Пуерто?