Ольга Брагина***Ти навіть не уявляєш як змусив твій лист зрадіти Серце моє у Відні панує тиша Квітникар продає (знеціняться влітку) квіти Занапащені потім зів’ялі піди скоріше На пошту у Відні панує квітень і зранку Лихоманить від сподівань які по обіді Полишають тебе прасуєш весь день фіранку З любов’ю до чистоти що кипить в огиді У крові що не кав’ярня – літературна премія Тістечко «Моцарт» нехай вони тістечка вже їдять Розпише пулю тобі безмежна твоя імперія З географії в тебе було пам’ятаєш п’ять Ось їдеш ліси ліси чиїсь голоси на станції Пропонують сир «косичку» плюшевих звірів Прізвище бачиш своє в накладній квитанції Хоч корінець зім’явся потім відсирів А та що чекає на тебе там де в пункті призначення Камери і журналісти всіх центральних каналів Твоєї землі кохання просити наче пробачення Буде збирати хустинки без ініціалів Відрізані комірці знявши голову за комірцями Не тужать вони не служать тобі нівроку Королева ходить вперед поміняли і вас місцями Ти не любила з дитинства цю гру жорстоку У Відні панує віденська кавова гуща згадати подив З яким подивилась у неї побачила щось таємне Майбутнє викликає у пальцях жаги супротив А більше неможливо сказати тобі напевне
|
2013 © Ольга Брагина |