укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44623, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2013.06.16
Распечатать произведение

Олеся Сандига

Сніговою бабою на обледенілій лавочці,

УЧИТЕЛЬКА

Сніговою бабою на обледенілій лавочці,
Тонке стебло руки розквітає блакитним обличчям,
корінням вгрузло у сумочку:
Ви знаєте, яка нині молодь? –
І не зчуєшся, як висмикнуть, видеруть, вивернуть!
Сніг сиплеться по обидва боки від неї,
Кожна сніжинка інша,
Кожна сніжинка вперше,
Кожна сніжинка востаннє,
Для сніжинок вона геть дівчисько,
Сніжинки кпинять  і густо-сиво зблискують
У темному ще волоссі.

А їй би отак сидіти кам’яним ідолом,
поки не злижуть з потилиці сутінки
розжарений обруч робочого дня,
де кожне обличчя інше,
кожне обличчя вперше,
кожне обличчя востаннє,
Обличчя супляться і сміються, і густо-сиво карбуються
На м’ясі її рожевого серця.
П’є валідол: отака нині молодь!
І не зчуєшся, як висмикнуть, видеруть, вивернуть…
Вони пролітають, танцюючи, крізь неї,
сипляться під ноги і ген далеко за обрій,
а вона рипить чобітками, і вони ж
засипають її сліди.

Ти, Боже, схожий на маленьку дівчинку,
Що, висолопивши рожевого язичка, ріже пальці і витинанки,
Хтось же мусить помітити, як це гарно,
Хтось оцінить, як вона старалася,
Хіба ж не дурне ти дівчисько, Господи?
Вона підтискає губи,
Хитає зачесаною головою.
Зламане стебло втомлено падає в сумочку,
І не зчулася, як молоденька у веснянках сніжинок ніч,
Зірвала, підкравшись, капустину блакитної квітки
Пустила на плесо зимового неба
кумедним дитячим човником
повновидим меланхолійним місяцем.

Соляним стовпом на обледенілій лавочці,
Сніг сиплеться по обидва боки від неї,
Кожна сніжинка інша,
Кожна сніжинка вперше,
Кожна сніжинка востаннє,
Розжарений обруч міцно застряг у розбілених косах,
Неіржавіючі леза розсипаних витинанок
Стирчать із рожевого серця,
А ген за обрієм пече вогнем червоне м’ясо —
Снігової баби, теплої рожевої дівчинки,
І навіть сутінки тут безсилі.
Отака нині молодь…

2011
© Олеся Сандига
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании