Ти погодився жить у воді
У той час, як я живу у тобі.
Ти пірнаєш на самісіньке дно
І дивишся там, мабуть, кіно.

Ти мовчиш цілісінький день,
А коли пірнаєш у ніч,
Хтось співає тобі пісень.
Ти бриниш, бриниш і бриниш.

Я вже наче лілея та:
Добре звиклася у воді.
У водоймі спливуть літа,
Руки стомляться молоді.

Очі зробляться, як у жаб,
І я бачитиму вночі.
Ось від гудзика твій піджак
А у ньому - іржаві ключі.

Вже палацу у нас нема,
В ньому риба чужа сидить.
І вона, як і я, німа,
Лише серце нам двом болить.

А над озером - темний гай
Озивається зойком теж.
Ти зі мною у сни лягай,
Хоч у ліжко до неї йдеш.