Сергей РуденкоВсе пам’ятає Городницький ліс. Гарному поліському селищу Городниця та його жителям - щирим і працьовитим людям - присвячую! Поглянь , мій друже, це – твій рідний край! Тут все до болю близьке і знайоме. Тут найсмачніший в світі коровай - Мов тепле сонце батьківського дому. Тут літні зорі дивляться з гори В прозору воду чистої криниці. Ти чуєш, друже? Це заговорив До тебе ліс навколо Городниці. Все пам’ятає Городницький ліс І просить нас, щоб ми не забували Одвічну пісню сосен і беріз, Яку вони назустріч всім вітрам співали. Все пам’ятає Городницький ліс Хвилини щастя і хвилини болю! Все пам’ятає Городницький ліс І проростає в небеса любов’ю! Ти бачиш, друже, як летять роки? І нас кидають у далекі далі… Де ми з тобою, друже – «чужаки» В сумних обіймах вічної печалі! І у тривожних снах на чужині, Від сліз до болю мружимо зіниці, Коли вертаємося тихо уві сні В знайомий ліс навколо Городниці. Все пам’ятає Городницький ліс І просить нас, щоб ми не забували Одвічну пісню сосен і беріз, Яку вони назустріч всім вітрам співали. Все пам’ятає Городницький ліс Хвилини щастя і хвилини болю! Все пам’ятає Городницький ліс І проростає в небеса любов’ю! Повір, мій друже, ще настане час, Коли і в нашому краю заграє свято! Щоб щастя знов вернулося до нас Зробити треба зовсім не багато! Ще в наших душах є добро святе, Як щире сяйво ранньої зірниці! Воно любов’ю в небо проросте, Як проростає ліс навколо Городниці. Все пам’ятає Городницький ліс І просить нас, щоб ми не забували Одвічну пісню сосен і беріз, Яку вони назустріч всім вітрам співали. Все пам’ятає Городницький ліс Хвилини щастя і хвилини болю! Все пам’ятає Городницький ліс І проростає в небеса любов’ю!
|
2013 © Сергей Руденко © музыка: Сергей Руденко |