ПРИСВЯТА ПІСНІ Триптих 1 Без доброї пісні Долю не збудуєш, Тим більше, Коли в кишенях порожньо. Душу зруйнуєш І життя змарнуєш, І стане тобі гіркою земля, Земля, Яку здалеку і зблизька Прилетіла знищувати Зажерлива тля… А пісня наша – Велеса колиска, Така ж бо, Як і родима земля. 2 Після війни Не було у нас хати, Та зате була У нас пісня. Не було у нас Сорочок, Але була Пісня, З якої починалися Всі дороги, Битви та перемоги. 3 Наша пісня – як стяг: Її можна прострелити, Вона може й упасти, Але тільки на мить… тільки на мить, на єдиний, Бо підхоплять її Нескорені вуста, Яких більше, ніж зірок у небі, краплин у Нарочі, листя в дібровах, – Підхоплять І понесуть її В Завтрашній день! 2003 Уладзімір КАРЫЗНА ПРЫСВЯЧЭННЕ ПЕСНІ Трыпціх 1 Без добрай песні долю не збудуеш, Тым больш, Калі у кішенях ні рубля. Душу зруйнуєш І жыццё змарнуеш, І стане табе Горкаю зямля, Зямля, Якую здалечы і зблізку Прынеслася знішчаць Ліхая тля.. А песня наша – Велеса калыска, Такая ж, Як і родная зямля. 2 Пасля вайны Не было у нас хаты, Затое была У нас песня. Не было у нас Кашулі, Але была Песня, З якої пачыналіся Усе дарогі, Бітвы і перамогі. Наша песня – як стяг: Яе можна прастрэліць, Яна можа упасці, Але толькі на міг… толькі на міг, на адзіны, Бо падхопяць яе Нескароныя вусны, Якіх більш, чымся зорак на небе, кропель у Нарочы, лісця у дубравах, – Падхопяць І панясуць яе у Завтрашні день! 2003
|