Співають  зорі  тиху  колискову..
У  місячному  сяйві  -  я  і  він...
Розтанула  в  обіймах  у  любові
Сумна  реальність  світу  й  далечінь...

Звабливо  заграє  вечірня  тиша,
Уяву  полонив  казковий  сон,
Я  пелюстками  губ  торкнуся  лише
Коханого  -  вмить  спалахне    вогонь...

Підсвічував  цілунки  б  ті  медові
Бешкетник-місяць  з  неба  висоти,
Підслухали  би  лагідну  розмову
Духм"яні  трави,  ложе  що  сплели...

Мрійлива  пісня  забирає  втому...
Хоча  в  коханні  і  немає  меж,
Хіба  моя  провина,  любий,  в  тому,
Що  з  сонцем  діалоги  ти  ведеш?