c –  
в гарячій сяйній миті,
від погляду здійнявшись,
та так, щоб вщент згоріти…

Природа – що поробиш,
прийшла,
прийшла пора –  
серйозна ця робота,
весела тіла гра.  
Тепер нам лише разом,
я страх здолавши, вчув,
до шиї доторкнувшись,  
що серденько почув…

Поміж дерев помчали,
катаючись в траві.
В прогалинах,
вискалившись,
кохались до зорі,
і від всіх утікши, –  
свобода,
щастя  світ…

Не до людей було нам!  

Було нам -  все одне…
Було по барабану –
навіщо й де воно –
тривало диво сласне –
у парку,
у скирті…
Лужок,
узлісся,
просіка -
звивались покотом…
Одного дня – так сталося –  
що навіть,  під мостом…

Але вдавило часом,
ти відлітала в Брно,
ми, разом обскулилиь,
звірине звіринО…

Як я хотів з тобою!

Але ТА КЛЯТА ВЛАДА!!!

На виставку собачу…

Ти відлетіла в клітці..  

Душа моя скулить
Я вив,
я скріб кігтями,
я майже був…

Побитий…  

І як вам,
чмам безхвостим,
ну, як вам пояснити,
жагу мою собачу…  

Все!

Про мою  чортячу,
Все, про мою гарячу,
безглузду ту  любов.  

Я відійшов…

Я кішку, побачив…

Й-й-й…

Зар-р-ричав!