Правічний ліс.Зі сповитку до тризни
твій дух в мені у генах хромосом
із киснем русичанської вітчизни
відгомоном прадідівських дібров.

Правічний ліс. Корінням у Трипілля
із трунком ще Стрибогових вітрів,
з козацьким скликом у густому гіллі,
в слідах зарослих колій від возів.

Тут чумаки добротним паровицям
підшукували грабчаки на вісь,
із ясеня кололи рівні спиці
і берестком вбирали для коліс.

На полудрабки йшов відбірний ясень,
лубком служила в"язова кора,
шпильки робили з клена, аби часом
у мажу не потрапила вода.

З оцих смерек, ялиць і рівних сосен
далекі предки в зруб клали церкви,
оздоблювали різьбленим колоссям
із вільхи, липи й плетива верби.

Правічний ліс. Він свідок битв і воєн,
ховав повстанців і наводив жах.
Він бачив все: злочинців і героїв,
його яри в окопах і кістках.

Він навесні дивує первоцвітом,
а на Купала, десь в гущавині,
шукають мавки папороті квіти
під спів сопілок лелів і птахів.

Чарівний ліс. Озонова криниця,
комора смакоти і запахів.
Правічний ліс. Історії скарбниця,
горнило духу, заповіт віків.