***
Щоб заснути хоч на хвилину,
Щоб забутися хоч на мить…
Чорний сон – там моя вітчизна
Безупинно болить, болить…

Подивіться, о подивіться,
В землю сходить зерном народ,
Тільки його відчаю Кітеж
Виростає з залізних вод.

Дзвони падають, дзвони линуть –
Подивіться, дивіться сюди –
Це не храми стоять – крижини,
Не будинки стоять – льоди.

Подивіться, о подивіться,
Висихає, мов кірка, час.
Цілували суче залізо,
Цим залізом різали нас.

Перекинулися на тумани,
Ми і хмарами стали теж…
Земле, земле, хіба ж ти не мати,
Нащо нас від себе женеш?

Що ми злого тобі зробили?
Глевтяком на дорозі – час.
Нам у відповідь буде вітер,
Вітер нас захистить від нас.