Два уламки демографічного вибуху,
Ми зустрілися несподівано. Крихітні, понівечені уламки.
Але ті, що разом були усю ніч і проспали разом до світанку.

Та яким чудовим був цей Дім
Господа! Ви їсте та п’єте  
І згадуєте тільки один раз на рік про необхідність  додержувати піст  та страждати.

Нам не була відома виснажлива сила сліз
Та руйнуюча сила сміху, що перетирає усе на пил.

Зараз ми все іще вимовляємо: «Половина тижня,
три повних дня, іще чотири ночі ».

Які бідні на роки і навіть на дні
ті, хто збирається розлучитися, але як багаті
вони на хвилини та секунди.