Катруся МатвийкоВИбірТри ангели спускалися із неба. Три демони виходили із пекла. І ти стояв. І йшли вони до тебе. І час спинивсь. І сонце враз померкло. Ти важко дихав. Знав, що буде вибір. Тому відтягував кожнісіньку хвилину. Чому цей світ? Чому цей клятий вимір? Чому раніше ти ще не загинув. Ти опинився посеред Едему. В своїх руках тримав ти заборону. І скуштував. І раптом чорний демон. Тобі віддав із терена корону. До тебе йшов усміхнений Іуда. Поцілував. Узяв тебе за руки. І за добро карали тебе люди. А ти, розп’ятий, витерпів всі муки. Три ангели спускалися із неба. Три демони виходили із пекла. І ти стояв. І йшли вони до тебе. І час спинивсь. І сонце враз померкло. Ти легше дихав. Знав, що буде вибір. Тому чекав на підлість і тортури. Чому цей світ? Чому цей клятий вимір? Твій погляд став глибокий і похмурий. Піднявся вітер. Листя тріпотіло. Три демони сміялись тобі в очі. Ти відчував судома зводить тіло. Та не боявсь цієї злої ночі. І вітер вщух. І демони замовкли. Три ангели судому вгамували. І ти почув незнаний досі поклик. І затишно раптово тобі стало. Три ангели спускалися із неба. Три демони виходили із пекла. І я стояла. Й крик мій був до тебе. І ти почув. І сонце знов померкло. Ти легко дихав. Знав, що зробиш вибір. І ми удвох стояли до світання. І був цей світ. І був цей клятий вимір. І темрява. І світло. І кохання. |
2009 Ірпінь © Катруся Матвийко |