26 листопада 2010 року в Полтаві ( в будинку навпроти) дві подруги довели 19-річну дівчину до суїциду. Вона знаходиться в комі. Цукрову пудру віршів на столі Спокійно залишу - не вкраде Валя... Повчора витік глузд, як сік, з голів – І двійко подруг третю... катували. Та, буцімто, украла пудру й лак, Помада на губах здалась „моєю”. „Вона б украла, підла, й „Кадиллак”, Так не було!”. Злоба повзла змією... Як випили, взялися проучать - Вогнем і склом - "подруженьку-крадійку”. (Я саме входила, півсонна, в чат. Сусід шукав, бо ж листопад, снодійне...). Волосся підпалили... В унітаз Засунули по шию – промивали. Був поряд храм. Спаситель їх не спас, А янгол-охоронець... знов куняли. Зажевріли таланти - малювать - І лаком „Ти - тварина” написали. Вони гарчали - п”яні: ”Під крова-а-ать!.."” А жертва м"якла, ноги їм лизала... Повчання вбили дівчині у лоб. "Отак злодюжок вчать повсюдно!" Упало дзеркальце. Збирали скло... І різали, як аркуш, спину, груди... Вдяганку відібрали. Повели... Хай випере криваву постіль жертва! Сміялися над гіркою золи: "Не крастиме!.. Дав-в-вай спокойно жерти...” А жертва – уже нишком – на балкон. Він бовванів – її єдиний вихід... Я не почула, вироївся сон, Її падіння - в ореолі крихіт. Як свічка з тортика, упала на асфальт – Під човгання, сирени, сміх і мат...
|