У тихій замріяності київського Сен-Жермену.
Вишневі білі дерева стелять своїх латок сльозу…
Вигнана із старих садів, плаче пісенька неперервна.

Від міста летить глухий шум… переможний життя вир…
І будиночки стоять тихі, біленькі – стиль ампір.
Танцюють тут лансьє і вальси на три па,
Де в старому низькому залі клавікорд тихо гра...

Міцнішав сонної провінції говір – то ж карнавал.
Танцюють менуети і бравурнi екосези,
І крізь вицвілі зали йшли тихі шепоти пар…

А сьогодні під пустим вікном ліловий квітне бузок,
Останні стоять вишні, як у сорочці блідих сліз –
Стеляться рої пліток – по  вулицях – сірих скрізь,
По яких колись ходив – сам Оноре де Бальзак…

===============

Липки – колись аристократичний район Києва.
Лансьє – старовинний бальний танець.