Усе робити треба гарно:
Кришити фрукти на компот,
Плести скатерку чи фіранку,
Обводити червоним рот...

Шукала мушлі між камінням,
Ступала з хвилі на причал,
Ще й хизувалася умінням
У сорок бути між дівчат,
То й не прив”яла, ніби смоква.
Сушу антонівку, киш-миш.
Летять листочки в напівспокій
Світлиці Вітру:”Довго спиш!
Зірви мені в мелісі диню,
Коти баштаном пил, кавун.
Я нині – кішка чорно-синя.
Оселя – прихист риб і лун.
Під вечір я – далекоглядна...
Ні, не кажи – напівчужа.
Неси капусту попід ляду,
Виточуй каяння ножа...
Рахуй дерева і стодоли,
На клямку двері зачини!”

Ой... ти пішов у прірву полем...
Там, каже Грім, дають чини...