_вечірній_
тягнеться лютий жуйкою з-під стола:
днів - двадцять вісім, довгих ночей - триста.
нудиться лютий, чорний, немов смола,  
у животі міста...

...вичахла ватра, димом забило сни,  
вітер навідмаш б*є золотим струмом
дівчинку-індіанку, що жде весни.
голос тремтить, наче тонкі струни:

як ти, питає, як тобі там, де
зими інакші, зовсім не ті зими...
як тобі...  
єдиному із людей,
з ким оживає в риму

дівчинка-індіанка - Німий Птах.
та, що в собі носить твою тишу.
як вона в ній повнею нароста!...
як холодить,
як у плече дише...

_ передранішній_
...скупо ідуть в руки крихкі слова,
дівчинка-птаха скаже усе мовчки:
рідний, дивись, а у весни - жнива
снігу і туги. сонце серпа точить...  

рідний, гляди:
небо - відро чорниць,
й кожна блищить... наче льоди
...взимку!
лагідний бог ніжностей і дурниць
благословить з птахи тобі - жінку...

ріки ростуть, тепло гудуть коти...
кажуть, весна, все-таки,
й нам буде...

...ти придивись: тільки тобі тремтить
дівчинка-птаха,
соколеням
в грудях...