| Шубі-ду- валеріана, харківські коти, не ховайсі, моя Кицю, я «іду на ти»,
 не забруднюй, прошу, Help!-ом
 сторінки ЖеЖе,
 я ж три ночі не питущий і два ранки вже…
 
 я ж три ночі не питущий і два ранки вже…
 
 А сьогодні поголивсі за півроку раз
 і такий бо став ґлямурний прохвіль та анфас,
 ще якогось дідька вивчив «парле ву франсе?»
 Йой, напевно я захворів, але ж то не все…
 
 Йой, напевно я захворів, але ж то не все…
 
 Геть не знаю, як сказати, може звіддаля –
 припинив через два слови я казати «бля»,
 вже не сякаюсь в під’їзді (в хусточку лише),
 навіть соромно казати, але слухай ще.
 
 навіть соромно казати, але слухай ще.
 
 Прочитав сьогодні зранку, хоч і по складах,
 малюнкований буклетик з назвою «Плутарх»,
 і відтоді на районі полякав усіх –
 «Як знайти у дуалізмі еклектичний гріх?»
 
 «Як знайти у дуалізмі еклектичний гріх?»
 
 Це нав’язливе питання – вже моє «прев’ю»,
 через нього три години я не їм, не сплю…
 Аж, раптове просвітління, блискавка у лоб -
 мої прагнення-блукання - "у раю гоп-стоп"...
 
 мої прагнення-блукання - "у раю гоп-стоп"...
 
 Хоч нехай мене кантузить серед січня грім,
 я знайду собі дівчину в платтячку простім,
 даруватиму їй квіти і вірші еС.Т.е,
 і нехай хтось на районі скаже : «Це не те..!»
 
 і нехай хтось на районі скаже : «Це не те..!»
 
 Я йому «заїду в диню», адже це не сміх –
 «Як знайти у дуалізмі еклектичний гріх?»
 Ну а щодо тебе, Кицю, скАжу, як в кіні:
 «Ти, ґлямурна-некультурна, нахвіга мені?!»
 
 «Ти, ґлямурна-некультурна, нахвіга мені?!»
 
 
 |