*   *   *
А на Різдво – несподівано – тихо-тихо;
Під ліхтарями від снігу немає місця.
Усе, що із нами було – це вихор,
Який підняв нас, а потім влігся.

Життя не сходилося на стиках,
Та ми – сміливі – гайда супроти!
Літали високо, стрімко, дико,
І не боялись цього польоту.

А потім – вниз – голова на камінь.
А потім – вниз – і цей світ не милий.
Я б не повірила, що – із нами…
Якби серця наші так не нили…

Якби так вечір не йшов за снігом
Котячим кроком – м`яким, безшумно,
Якби за комір мороз не дихав…
Старий ліхтар про політ не думав…

А на Різдво – порожнеча вулиць,
Усі на небі, ми – щойно звідти.
Ми там таке урочисте чули,
Що тут - не знаємо, де подіти.

Що тут – по снігу, як Він по морю,
Йдемо, а слідом – дороги тануть.
І в найтемнішому з коридорів
За небом тужить фортепіано…
      8.01.10.