Я - пума, тож не бігти в табуні...
У тілі Гонор ступенево прокидається,
Шепоче:”Не блукай поміж руїн...
В ріці Жаги ровесниці купаються…
Для тіла життєдайний інтерес!
Він – мов умащування для сухої шкіри.
Пора сплести блискуче реноме...
Вдягни крислатий капелюшок-імідж...”

Слівця, мов постріли:
                              прослава,
                                            хіть,
                                                 респект…
Це щось на кшталт правічної омани?
Жила ж без пієтету дотепер,
Плекаючи самоповагу.