Жовтень видався надто довгим -
У ньому було три дні...
Вино. Каштани. Трохи старого болю,
Все інше віддай пітьмі.
Коли зануриш обличчя в воду,
Гадаєш, можна піти на дно?
Якщо рефреном, ба навіть й кодом -
А раптом один на сто?
Коли не знаєш, що із тобою завтра -
Вистава? Концерт? Кіно?
Незнані вулиці? Знані холодні рани?
А все одно...
Дощі... Все свіже: трави, земля, серця.
Замовлю пива (надто далеке місто).
Так у душі живого іще мерця
Останній подив стане таким недійсним.