Підтоптана ластата поетеса
В багатія залюблена сім літ,
А меценат жонатий. Макс Телесик
"По доброті душевній" допоміг.
Горпина розцвіла, поцілувала...
Багач дав кошти аж на вісім книг!
О, як вона інтимно промовляла
У передачі про родючість нив...
Читала диптих про жагу до Макса,
Кусала жовту стрічку, колоски...
Вона не поведе його до РАГСу.
Багач від поетеси - навтьоки!

Її листи волають про кохання,
А меценат стійкий – анічичирк!
Плекає огирів у білій стайні,
В його сімействі - пошанівок, мир.

Я співчуваю жіночці Горпині,
Що пахне не любистком – тютюном.
Жалію спонсора пухку дружину:
Її лякає зойком телефон.
Селянка у містечко посилала
Старого свекра!
                        Повернувся дід.
Возив Горпині коропця, шмат сала.
"Не погашу вогонь!" - привіз одвіт.

Жадана жінка – то підхмарна ВЕЖА...-
Сміється срібновусий дід Панас.

Горпино, схаменіться! Вашу стежку
Вже оминають нявки і пегас.