Ми знаємо набагато більше,
Ніж діти
Але набагато менше,
Ніж знає старість.
Ми набагато вищі,
Ніж квіти
Але супротив дерев
Ми лише парость.

Ми набагато сильніші,
Ніж кіт чи миші,
Але ми зовсім ніщо
Проти природи.
Ми набагато гучніші,
Ніж тиша
Але ми мовчимо,
Коли з гір падають води.

Ми пам’ятаємо все,
Що бувало з нами
Але світ пам’ятає за нас
Набагато більше.
Ми відчуваємо це,
Але тільки снами
І коли ми збагнемо все –
То будемо інші.