Так... Нездара! Нездара! Пустісіньке місце.
Кілька слів сплести не умію. Буси
Рвуться...
            Падає бісер слів на підлогу.
                                                     Пусто.
Віршувати обридло... а без цього - прісно.

Ще пульсує серце, та вже не бентежно, стрімко.
Чому ж воно таким... плюсклим стало?
Може... Я себе вихлюпнуло поміж ліній?
Знаю. Мовчи. Сама винна, мій враже.

Занімій.
           Тихесенько.
                             Бальзам у келих - не смійте!
Хай допоможуть аркуш, клавіатура...
Макоцвітна. Це ж правда. Зваріть дур-зілля,
Люди добрі! Отрути я потребую...


                                                       14 жовтня 2009

-----------------------------------------------------------------------------------


                                                      Тетяна Самаріна


бездарь! бездарь! бездарь! пустое место
слово к слову сплести не выходит. бусы
рвутся. падает бисер слов нА пол. пусто
писать надоело и жить как-то не интересно.

бьётся. да только не так как бывало когда-то
сердце, да что ж ты такое пустое стало?
может пока я себя изжила-исписала
знаю. молчи. виновата, сама виновата..

тихо. тихо. тихо. советов не надо
пусть меня терпит бумага и клавиатура
дура. дура. правда. такая дура
милые люди! дайте автору яда...