О, дні мої без майбуття!
Ловила зраду в кожнім слові.
І вже пригаслої любові
Зірницю ранок цей простяг.

Так непомітно відлітав,
Ледь впізнавав мене надвечір,
Та знову ніч. І знову плечі
У вільгій млості цілував.

Тобі я тягарем була.
Всі дні - тортури.
І, мов розбійниця, похмура,
Любов страждала, повна зла.

Ти жив, як брат. Мовчав, хмурнів.
Та лиш зустрінемося взором,
Заприсягнуся небом зорним -
В огні розплавиться граніт.

О, дні мої без майбуття!
Ловила зраду в кожнім слові.
І вже пригаслої любові
Зірницю ранок цей простяг.


***

О, жизнь без завтрашнего дня!
Ловлю измену в каждом слове,
И убывающей любови
Звезда восходит для меня.

Так незаметно отлетать,
Почти не узнавать при встрече,
Но снова ночь. И снова плечи
В истоме влажной целовать.

Тебе я милой не была,
А пытка длилась,
И как преступница томилась
Любовь, исполненная зла.

То словно брат, молчишь, сердит.
Но если встретимся глазами -
Тебе клянусь я небесами,
В огне расплавится гранит.

О, жизнь без завтрашнего дня!
Ловлю измену в каждом слове,
И убывающей любови
Звезда восходит для меня.