Судьба, що різні у нас оператори,
Й ні в кого нема грошей аби поповнити
Рахунки. Хоча уже якось однаково.
І ми всі дорослі аби заплакати.
Настирні у банкоматів вогники

Збирають до купи нічних метеликів,
А нас відлякують електричністю
Міжлюдських стосунків, що невеселими
Дротами і радіохвилями мелені
На коди цифр. Із драматичністю

Розкажуть як номер двадцятизнаковий
Тримав стосунки із іншим номером.
Комп’ютер довго іще оплакував,
Назвавши нас цифровими браками:
Любов прописано іншим кольором.

І телефонні розмови скінчено.
Назавжди викинуто із пам’яті
Адреси, мейли, контакти, дівчину
З її стражданнями і протиріччями.
У ICQ її статус : «зайнята!»

Поштові скрині всі запечатані,
До списків спаму е-мейли додано.
Забуто ніки й паролі. Чатами
Шукаємо когось кращого. Сватано
Нас людям з більш цікавими кодами.

«На вихід!» - Кличуть рахунки банківські.
Життя – обірвалося нагло знаками.
Екрани кажуть: немає радості
Від клацань мишкою - тільки капості.
І ми прозорими цифрами плакали.

Та розпорошились Інтернетами,
Попроростали сумними блогами
Про нас не пише ніхто сонетами.
Ось… електронними кулеметами
Розстріляно іще двох закоханих.