Ще борзописець-учень дифірамб
Затис в руці – не зна кому вручати,
Ще клерки у жилеточках обав
Із помаранчі шкірочку прив’ялу
Натягують на крісла і столи,
Ще риються у баках злі голодні,
Ще у Криму – російські прапори,
Корупція - повсюдно, принародно,
Ще дітворою зламаний бузок
Чекає під балкончиком віднови...
А любчик-чужоземець мне квиток,
Присівши на валізу в коридорі,
Й мовчить...
                  В мені супротив нароста...
В мені – торнадо,
                          грози,
                                       заметілі...
Отут, у пеклі, облаштую рай.
А ти лети, шаливіре, у Відень!
Я незговірлива. Мовчи. Прости...
Не сип на коси слів колючий бісер.
Жага вмирає.
                     За вікном таксист
Плете з чекання
                         сизуваті
                                        кільця...

Залиш мене у пахощах бузку.
Не клич у сни, не спокушай єдвабом!
Синок запхикав... Він ростиме тут.
Сидиш. Мовчиш. Ну чим тебе відвадить?