Думки, мов бджоли, від тривоги
Рояться часто в голові:
Помер давно Микола Гоголь
Та "мертві душі" ще живі.
Хто ж додає покійним силу,
Що дійють зовсім не в сліпу,
Бо не виходячи з могили,
Стоять у списках на крупу?
Хтось на свій бік їх привертає,
Лицем не змінюючись в жар.
На мертвих рейтинг заробляє,
На мертвих має гонорар.
Несуть небіжчиків культурно
Та інтерв"ю  беруть у вдів.
Спокійно кидають до урни
Загробний голос для вождів.
Це ж не вони, запухлі й босі,
Встають із ям, Господь, прости,
Батьківські цвинтари розносять,
У "Вторчермет" здають хрести.
Нарешті так сказати мушу,
Вважаю, згодні також Ви,
Між нами бродять "мертві душі",
За котрих соромно живим!