Покірне теля двох маток ссе.
                                                             Прислів"я


Є люди добрі, є поріддя зле.
Я – поміж них у спекоту і мряку.
Є у містечку тлустий конфідент,
Що набивається мені в друзяки.

Він видавить і висушить сльозу,
Він прикладе крижину до моргулі...
Він бенкетує з тим, хто здер сім шкур,
І з тим, хто живодера хитро судить.

Він так позавчорашній борщ хльобав,
Немов бідняк, що рік не бачив страви...
Цей конфідент без розмислів продасть
Свою душицю за пластівень сала!

Для нього вже парує в пеклі чан.
Приніс мені сонет про лаври, звізди...
Він, лицемірний, пристрасно повчав:
"Трьох корівчинок гладь, щоб моню їсти!".

А я, збиваючи рожевий мус,
Зітхнула:”Хліб святий жувати вмію...
Порад не потребую – з ласих вуст.
Я неподатлива, мій кшталт – незмінний:
Між фарисеїв щирою лишусь,
Не вмію бути лискою, як Меркель..."

Мовчав бесідник.
                              Мрії про союз,
Немов ілюзії амурні, меркли...