Спинилася в селі колона МАЗів:
Везла на північ тонни кавунів…

Глухоніма ластатенька Парася
Руде хлоп’я колише в пелені.
Чорнява кицька біля неї нявка:
„Ти на котя не схожий... ти не кріль...
Ти станеш льотчиком… А може, космонавтом...
І татуся угледиш на Землі…
Безбатченком зростати, Петре, тяжко…”
Ще б довго лився сумовитий вірш…
Село збудило рокотання МАЗу -
Парасі унти бородань привіз!

Петрусь – хлоп’ятко говірке, нівроку…
Хапає сніжку і лепече: ”Сніг...”

Нема на happy end надії - в Поршня
Обабіч траси двадцять п’ять синів.