Неогекзаметр Дивная мне, иногда, и странная музыка снится: Звуков, неслыханных прежде, бездонная плещет криница. Вижу во сне необычном, как стелется марево гибко - В чьих-то незримых руках играет чудесная скрипка. Чистых и ясных тонов, уносят туда меня звуки, Где заплелись и сомкнулись вершинами радость и муки. Счастьем щемящим и благостным музыка душу пронзает. Мир отторгает все звуки и только мелодией занят. Снов моих горький сюжет - наш разговор на прощанье, Сумрака канувших лет рождённое снова звучанье. Ты, будто музыка скрипки, неги полна и печали. Недостижимый мой берег, где мы восходы встречали. Боли моей отголосок, к твоим вознесённый вершинам, Где растворился он в счастье, одною тобою вершимом. Аура чистого света теплится душу лелея, И для меня в этом мире нет ореола светлее. *** Ігор Качуровський Неогексаметр Іноді дивна мені, незнана мелодія сниться: Звуків, нечутних ніколи, глибока і свіжа криниця. Сплю я і бачу крізь сон, що сповив-закував мене кріпко, Ніби в руках безтілесних грає небачена скрипка. Чисті, прозорі і світлі, зносять туди мене звуки, Де поєднались, зрослися вершинами радість і муки. Щастям болючим і благосним музика душу поймає. В цілому світі, крім неї, здається, нічого немає. Видиво дивного сну - наша розмова остання, Смерклих моїх почуттів нове променисе світання. Ти, наче музика скрипки, світла і ніжно-прекрасна. Ціль, до якої не йду я, туго моя непогасна. Біль, що піднісся горі, досягає такої вершини, Де він зі щастям зіллється в єство неподільно-єдине. Сяйво якесь безтілесне благосно душу поймає, І вже у цілому світі, крім тебе, нічого немає. 1956 |