Обгородилися хрестами фарисеї,
Проте злобою лиця їх ячать,
Любіте ближнього, як Господа, кричать !
Та гонять Бога з рідної оселі.

Людей обсіли думи невеселі,
На давніх храмах замкова печать -
Нема нагоди думати й прощать,
Не перейти духовної пустелі ...

... Не на "скалі" - на стовчених костях
Збираєтесь підносити наш Храм.
Над ним воздвигнете новий готичний дах,
Під ним розложите старий заморський крам !

Чи ж не стривожите святий дідівський прах,
Як домовину зрушите із рам ?!