З торбинку написала я листів.
Не всі вони вручились адресатам.
Один із катера,
                     мов чаєчка,
                                          злетів...
Почув „твоя” моряк серед пасатів.
Один побачив очі листонош -
Байдужо-зосереджені чи мрійні,
Упав із сумки.
                    Лив травневий дощ…
Якби ж ту сумку застебнули щільно!
Читала вірш,
                    прицмокуючи,
                                           твань…
Для неї літери виводила півночі?
Стрічала з соком яблучним світань...
Не бачила листа сестра із Сочі!
Мо’, проросла із літер ковила -
І кружеляє степом? Серце нило:
Читала п’ять листів моїх Сула,
Смакуючи із аркушів чорнило…

З мішечок епістолій надійшло.

Павук поштову скриньку маже медом...
Порадник-оповідач - телефон...
Старій вербі плете вітрисько дреди...
Котів рахую... Вже дійшла до ста.
Серпневі ночі надзвичайно довгі.
Пишу другині у Форос листа!
Не музі послуговую - Любові.