*   *   *
Навіть уявити – душа холоне
І думки зриваються в ритмі дикому:
Розкуйовдить тишу
Дзвінок телефонний, -
А відповісти уже буде нікому.

Пес на цих чекатиме тебе сходах,
Дім ще буде довго тобою пахнути.
В нього буде голос твій і твій подих,
В ньому буде серце твоє розчахнуте.

Книжка недочитана. Орхідеї
Пелюстками встелять столи запилені.
Ти візьмеш в розлуку свої ідеї, -
Може, знадобляться в новому втіленні.

Я телефоную: «Алло, скажи-но:
Злива за вікном там у вас періщить?»
Біль і радість – сплетені воєдино:
Ще живий.
Благаю: ЖИВИ, ЖИВИ ЩЕ!!!
     19.05.09.