Люблю старі будинки цегляні
Поміж півоній, чорнобривців, лілій.
Привіт, балконе!.. Зим тобі та літ...
Душа весніє - попри заметілі...
В квартирі нашій є домовичок -
Так стверджує Юрась. Я сину вірю.
На шибі сплів тенета павучок…
Невже  їх розірву-змету ганчір’ям?
Вночі в будинку звуків - океан.
На кроки озивається долівка,
Мурмоче у кімнаті ванній кран…
В такі будинки в дощ плавшудить Літо
Із липовим ціпком, галуззям слив.
Тут мишенятка шарудять у нірках...
Тепер це не відноситься до див:
Аж три свічі поклала я в комірку!
Полюбиш тут котів і дітлашню,
Що рве листи й підпалює газети.
Зелені стіни завжди в стилі "ню".
Тут благодатне проживання для поета!
В старім будинку Грім згубив обцас.
Тут вештаються привиди по східцях,
Шепочуть млосно:"Тут жили до вас..."
Цвітуть каштани - і лікують відчай.
Благі кватирки забиває пух раїн…
Бабусі сміттячка не пробачають.
Оселі їхні люблять сиротіть -
Щоб пожильців нових зігріти чаєм.


----------
обцас - підбор.