Куяльник...
                Іллічівськ...
                                Харцизьк...
                                               Донецьк...
Прийми мене - у прохолодь і спеку.
Отак жаденно праг казковий Грей
Ассоль обіймів.
                           Я ж була далеко.

Там слухала фанфари мідних труб,
Ішла по сходах, витертих до глянцю.
Я обіймаю тебе взором всю -
З цвітінням лип і метушнею станцій!

Ти є оазою. Супокій збережи,
Даруй наснагу перейти пустелі.
Тече Шапсухо через Геленджик,
Та я - у Ворскли глибину лілейну.

Судилось мимо рифів пропливти,
Щоб струмувала ода пурпурово.
Тебе, Полтаво, полюбив мій син.
Будь вартою синівської любові!