Я третю ніч не втраплю в Яготин…
Це патологія, а чи життєва норма?
Блукаю в Дарниці… Вокзал старий.
Запруджено кафе й платформи.

Порожні лави. Черг до кас нема.
У розкладі - катма того містечка,
Де сива мати нариси трима
В серпасто-молоткастих течках!

Юнак безвусий правобіч іде.
Спиняє - і цілує м"яко в губи…
А я розпачливо:”Де ж розклад? Де?!"
У натовпі мій любчик вудку губить…

Озвися, проводир у Яготин!
В стіну із сосон  повгрузали рейки…
Дорогу в Перебуте не знайти,
Хоч я вокзал вітрів оббігла втретє…