*   *   *
у моєму коханні є всіляких дрібничок
як у випадку теперішнього стану
що має сенс на даний момент
оволодіти даром  сп’яніння
ось розділені кімнати поза мною
посеред них дружина в пошуках
в очах палає сонячне море
розставила  все і всіх по своїх душах
а  я розриваю  збірку поезій
мій час  зазнав  кари і хто був в нім
з відкритим смаком  суперечок
той   об’єднав  всі ці  інтимні  речі


з шалених вражень  ти – моє життя
з одного боку – явище  не нове
ведеш мене у скромні закутки
де вже  немає сенсу
який  ритм  твого  серця
бо стою  на порозі відродження
весняних магнолій  в саду
хоча це мало кого цікавить
і ці слова видаються просто зайвими
проте квіти розчиняється  
під час  надміру  почуттів


глибока тонна  сюрних  метеликів
це  щире танго  присутнє у кожному слові
у ніжному  дотику  поруху   запаху
мальвіни   що відкриває  світ
який набагато інтимніший твоїх суничок
о  ця  суміш жінки в місті ритмів
уже так цілісно описана  у віршах
що  чітко помежовані  на стрьомі
лінією танго  на хмарочосі
з якого поїхала стріха  від сорому
хоча це видаються просто зайвим
як стейтсовий образ танцюючого бога
що розсипається на друзки немов квітопад
під акомпанемент дзвінкого спускача
з високих обцасів по кам’яному східнику
до краху з вмістом однієї склянки вина


багато спроб перекучерявили стихію
на надмірне бажання оздобити місто
і пофарбувати  його нігтиком  королеви
поволі втрачаю  вістря емоції
і стаю … таким  яких  вистачає
зрадити  з тобою  наразі  один час
переконливо і  відчутно свідчу
необов’язковим словам   твою лірику
і неримовано  дуже бажаю дитину
від тебе і тільки  від тебе  
бо  спалюєш себе прутальною лайкою
бо  озираєшся на точний час
граючи розімлілими очима
а вуста пахнуть опеньками  з цибулею