укр       рус
Авторов: 415, произведений: 43041, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2009.03.16
Распечатать произведение

Анатолий Криловец

Київ. Першотравневий похорон 1986 року





                                   85-й річниці ленінської статті “Партійна організація
                                і партійна література” присвячується





Спека нестерпна. Гарячі асфальти.
Котиться хвиля: “Ти щастя знайшла…”
Суне юрмовисько за катафалком.
“…Сонцем свободи, як цвіт, розцвіла.

Слава!..” Над світом пливе домовина.
Преса німує. Хто ж там помер?
Слава! На цвинтар несуть Україну
На білім тижні, в чистий четвер.

Неба блакитного зганьблена крайка
Трусить над містом чорнобильський прах.
Зверху над небом – партійна китайка.
Чом ти жалобний, державний наш стяг?

Як повели Україну совіти
Довгим етапом в ясний комунізм,
Першим було репресоване жито
За буржуазний націоналізм.

Верхні мільйони косив потім голод
(Ой, десять тисяч, гуманні святці!),
Гупав несхибно диктаторський молот,
Серп не здригнувсь у державній руці.

Шлунки в совітів були, наче кремінь.
“Всіх перетравим!” – учитель учив.
Непослідовних поглинула темінь –
Внутрішніх більше нема ворогів.

Дезактивовану на спільній лаві,
Вклали Вкраїну в союзну труну
І понесли, згуртувавшись у лави,
Дружним парадом у путь осяйну.

Вкрила червона китайка столицю.
Похорон виливсь у свято бучне.
Радо виляв Володимир Щербицький
Правою ручкою в небо сумне.

Так. Ми народ безпорадний, сліпенький.
Треба вести нас, бо втрапимо в ніч.
Тому і став при бульварі Шевченка
Той Володимир – котрий Ілліч.

З пагорба князь Володимир шле докір:
“Хто не злякається хрест мій нести?
Дніпре! Стогнати ти будеш допоки?
Час тобі, Дніпре, уже заревти!”

…Ввечері люди з собору вертались.
Урізнобіч розтікались струмки.
Тихо й скорботно пливли по кварталах
Страсні чи то… поминальні свічки…

Смутна душа України. Не спіте!
Ще погребальна китайка впаде.
Небу всміхнеться зацьковане жито…
Люди, чувайте! Великдень – гряде!

1990
© Анатолий Криловец
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2022 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании