Тонкою, чуйною вуаллю
вуста вкриваєш і долоні...
Маленьке сонце підвіконням
тихенько скаче. Наша донька...

Нехай побавиться ще трохи.
Не сердься лиш - вона малеча.
Дивись-но: іграшки у кошик
уже складає біля печі.

Ходімо, хай іще пограє,
і я вкладу дитину спати.
Хто знав, ким ми з тобою станем?
Ти - батько люблячий, я - мати...