Мій перший Бог був звір,
Його природа першорядна,
Його утроба ненаситна
Жадала жертв.

Язицьтва заповіт
Свічі огарком на болоті,
Церква з кладовиськом навпроти,
А далі божий світ!

Усе кружля в круговороті
Смертів, народжень в нас,
І знов таки іде до плоті
У котрий раз, у котрий раз.

Юродивий на ешафоті
Під риму батога
Складав молитву про свободу
Русина – козака!

Поволі без числа
Лягали голови на плаху,
Згоряло серце в гайдамака
Й не вистачало зла!

Під кіннотой  татар,
Під ляхом, під Литвой,
Заплутана по край
Жидівський павотой.

Плач, Бородиця,
Наша заступниця,
Сини народяться,
Молитва збудеться.

Коли ж з небес зійде Христос
По тих стежках гарячих сльоз,
Дай знати, рідна, на кого благать його.

Бо перший Бог був звір,
А новий цар став смерд.
І тільки смерть творила суд!
Чумацькії  шляхи сповідали гріхи,
Бодай ще волі від імперських пут.

Дай боже і мені молитву пронести
В зелений гай, по самий край святій мети.
Коли ж з небес зійде Христос
По тих стежках гарячих сльоз,
Дай знати, рідна, на кого благать його.