Олена Заславська Мертвоград. Орфей і Еврідіка 1 Глибоко під землею, Там, де поїзд метро На частини рве простір, - Ми з тобою поруч, Наші руки заплутані пальцями, Губи склеєні, Блякне штучне світло, Виє вітер, як Цербер, І виходу не видно. 2 Ти набирав мій номер, А на слух: «Абонент Поза зоною». Віршованим рядком, Прицільно, як дух, Склав долонею Рупор, до мене полинув. 3 Нас двоє, Нас лише двоє, З такою параноєю, З пекельною кров’ю, Розбавленою алкоголем! Стоїмо в підземнім переході, Куримо останню «More» І пам’ятаємо. 4 Це – не пасок смертниці, Це ж бо пояс вірности. Таймер рахує відлік. Мені залишилось до вічности Зустрітися з тобою поглядом. І все. 5 І одразу ж феєрверк Піднесеться стрілами вверх, І буде справжнісіньким світло, І буде ватага ревіти, А можливо, не буде крику. Прощавай, мій Орфею, Але залишиться поруч, У Підземці, Твоя Еврідіка. Мертвоград. Ахіллес і Патрокл 1 У вагоні метро Отрок з ребром Патрокла До мене притиснувся збоку, Немовби ми їдемо в Трою. Спис його гострий до бою. Я – Ахіллес. За бронею затаєне серце. Поміж нами, мені так здається, Кохання чи щось на подобу. Вправною рукою злодія Він дістає мій Nokia. 2 А десь-бо Мій відчайдушний Гектор Чекає на мене – згага крови. Сьогодні ж часи вже инші, Инакші герої І війни. Гомери так само осліпли, І плебсу так само замало хліба І обмаль шоу. Гектор бажає оргії. Він набирає мій номер і… 3 Їм зустріч знайдеться. У вуста поцілуються. Так уміють не тілько в Греції Побиватись одне одним. Горло Патрокла З гострим адамовим яблуком (Я в стані ревнощів) Перехоплено смертельним утиском Пестощів. Рука кишенькового злодія боязка Задрижала в легкій судомі. 4 Гекторе, я – смерть. Ввіткнусь тобі в тіло, як штопор, Сперма, як вермут, п’янить, Згадуй вуста Патрокла. Я тебе розшматую, За пряму потягну кишку, Замотаю в клубок і Сотні вен, безліч жил, Серпантинові нерви… Я зітру тебе в пил. Неминучий кінець! Як безсмертности вектор. Мертвоград. Викрадення Європи 1 Він викрадає Європу, Він веде її просто в метро, У людське перегущене море, Минаючи торговельні ряди, Вперед. 2 Викрадач Європи Схожий на звірюку. Чорнобровий, Лисий обов’язково, Напідпитку, сука! Козак рочків двадцяти, Вона ж – жінка абсолютної необережности. Вони сходяться одне одного любити На станції «Майдан Незалежности». 3 Невміло, соромлячись, Він у неї цілунками влип. Вони йдуть собі, залишивши метро, Далеко. На свій Олімп.
|