Листопад перебіг вже дві третини,
А до зими залишилась одна...
Однак її посланець - білий іней
Блищить на травах наче сивина.
Та й ранки по-зимовому прозорі,
Тумани вогкі полягали спать.
У світанковій тиші струнко  вгору
Із коминів дими уже стирчать.
Рожевість неба нам не обіцяє
Удень хоча б осіннього тепла.
Природа поступово засинає,
Немає ради - вже зими пора.
А ми смакуймо вранішнє повітря,
Що від морозу на зубах хрумтить...
Як холодно й тривожно нині в світі
Й як, попри все, прекрасно в ньому жить!